Китайський Новий рік
Святкування Нового Року в китайському кварталі Лондона (Chinatown, London) Китайський Новий рік традиційно припадає на перший молодий місяця року, між 12 січня і 19
лютого. Після введення григоріанського календаря це свято стали називати
«святом весни», щоб відокремити його від Нового року за західним
стилем. Первісний зміст свята полягав у даруванні подарунків, суттю яких
було побажання, щоб новий врожай був багатим.
Свято
Весни триває кілька днів. Як правило, напередодні китайці купують
новорічні подарунки, прибирають у хаті, малюють двері й вікна новою
червоною фарбою, а також шиють або купують нові плаття, кофтинки,
костюми та інше. Обов'язковий ритуал — Новорічна вечеря, за якою
збираються всі члени родини. Обов'язково й спільне готування найбільш
популярного китайської страви — пельменів (цзяоцзи), які, згідно
китайської традиції символізують найкращі побажання всім родинам, серед
яких найбільш бажане — народження синів.
Наступного
ранку наступає великий час загального примирення, коли всі члени родини
— літні й діти, у своїх нових гарних убраннях, з поздоровленнями й
побажаннями всіх земних благ, будуть відвідувати родичів і сусідів.
Згідно
традиційного китайського календаря, що створений на спостереженнях руху
Сонця, Місяця та Юпітера, роки об'єднуються в 12-річні цикли, причому
кожен з років символізує певна тварина. Це — щур, бик, тигр, заєць,
дракон, змія, кінь, вівця, мавпа, півень, собака, кабан. На основі
12-річного циклу складається китайський гороскоп.
Новий рік у Японії
Японський
варіант «новорічної ялинки» — прикраса з сосни і бамбука кадомацу
(«сосна у воріт»). Її традиційно виставляють перед воротами будинку,
запрошуючи божество нового року оселитися у ньому на час свят.
Навіть
малі японці одягають у Новорічні дні традиційний одяг. В Японії Новий
рік вважається найбільшим святом, яке відмічають протягом декількох
днів.  
Святкування
на сході країни тривають сім днів, а на заході — цілих п'ятнадцять. До
1868 року Новий рік відзначали за китайським сонячно-місячним календарем
у лютому-березні. Однак після вестернізації Японії і впровадження
григоріанського календаря його почали відмічати 1 січня.
Більшість
традицій святкування Нового року в Японії сягають 17 — 18 століття.
Серед них обов'язкова відправка поштівок з новорічними привітаннями
начальникам, старшим і просто знайомим.
На
відміну від європейських всенічних гулянь, Новий рік в Японії
зустрічають зі сходом сонця. Дзвони буддійських храмів відбивають 108
ударів, які, на думку японців, виганяють 108 порочних людських страстей.
З останнім ударом належить лягати спати, щоби встати перед світанком,
вийти на вулицю і зустріти Новий рік з променями сонця, що сходить.
Японський
традиційний новорічний стіл складається з пісної їжі — о-сетті. Цим він
подібний до традиційного українського стола на Різдво. Серед страв
обовов'язково присутні суп одзоні, рисові пампушки моті, овочі та
морепродукти. Кожна страва має певне символічне значення. Морська
капуста конбу означає радість, смажені каштани — успіх, ікра оселедця —
багатодітність, чорні солодкі боби і горох — здоров'я, смажений короп —
силу і спокій, креветки — довголіття, мандарини — багатство.
У
перші дні Нового року японці також відвідують синтоїстські святилища.
Одягнувши традиційне кімоно, вони вимолюють у місцевих богів
благословення і процвітання у цьому році. Як правило, у ці дні прийнято
купувати різноманітні амулети, як то зображення тварини-покровителя року
або стріли-обереги.
Єврейський Новий рік
Єврейське
свято Рош-ашана (івр. ראש השנה) — (глава року) відзначається через 163
дня після Песаха (єврейської паски) (не раніше 5 вересня й не пізніше 5
жовтня). У цей день починається десятиденний період духовного
самозаглиблення й покаяння.
Наступних
10 днів до судного дня (Йом-Кипур — івр.ום כיפור) називають «днями
тшува» («повернення» — мається на увазі повернення до Бога). Їх
називають також «дні каяття» або «дні трепету». Вважається, що в
Рош-ашана вирішується доля людини на рік уперед. У першу ніч свята євреї
привітають один одного побажанням: «Так будете ви записані й підписані
на гарний рік у Книзі Життя!». Віруючі облачаються у світлі одяги. Під
час святкової трапези прийнято вмочати халу або яблуко в мед.
Мусульманський Новий рік
Мусульманський
Новим роком вважається перший день місяця Мухаррам (араб. محرّم) за
Мусульманським календарем. Місяць Мухаррам вважається місяцем, коли
пророку Мухаммеду довелося зробити знамените переселення (хіджра) з
Мекки в Ясриб (названий пізніше містом Пророка, тобто Мединою) разом з
родиною й близькими.
Прибуття
Пророка в Ясриб більшість істориків датує 24 вересня 622 р. за
Юліанським календарем. Однак вести літочислення з хіджри почали лише в
637 р., у період правління другого праведного халіфа Омара ібн
Аль-Хаттаба. При цьому по велінню халіфа за відправну точки нової ери
був узятий не сам день прибуття Пророка в Медину, а 1 мухаррама (перший
день першого місяця) того ж року. Цей день відповідав 16 липня 622 року
за юліанським календарем.
Оскільки
мусульманський календар заснований винятково на зміні місячних фаз і
містить 354 або 355 днів, початок року може припадати на будь-яку пору
року.
Новий
рік для мусульман — це час духовних міркувань і праведних справ, коли
кожен прихильник ісламу повинен подумки доторкнутися до джерел своєї
віри й надати необхідну допомогу ближнім. За бажанням дозволяється
дотримувати поста.
Місяць
мухаррам уважається сприятливим часом для початку нових справ, а шлюб,
укладений у цей час, по ісламському повір'ю, буде довгим і щасливим.
Новий ріу у Румунії
Мешканці
Румунії зустрічають Новий рік старовинними обрядовими піснями і
колядками. Чоловік у масці кози і накинутій на плечі козячій шкірі
(найчастіше це вивернутий навиворіт кожух) виконує ритуальний танець
кози.
На
вулицях Бухареста напередодні Нового року зустрічаються групи підлітків
у національних костюмах, у високих баранячих шапках і з довгими
батогами в руках. Вони заходять у двори, стають в коло, ритмічно б'ють
батогами по землі, час від часу промовляючи традиційні новорічні
вітання. Цей старовинний обряд символізує роботу в полі: хлопчаки б'ють
уявних волів, щоб вони краще орали землю, аби рік, що наближається, був
багатим на врожай. До Нового року печуть пироги з сюрпризом. Начинкою
можуть стати мілка монета, фарфорова фігурка, кільце або червона перчина
- що кому дістанеться. Дівчина, яка візьме пиріжок з кільцем, може в
майбутньому році розраховувати на щасливе заміжжя. А той, кому
дістанеться монетка, може очікувати покращення фінансових справ.
Відмінність святкування Нового Року у Сполучених Штатах Америки від
українських традицій полягає здебільшого у тому, що замість ялинки
американці ставлять у будинках "різдвяне дерево". Це може бути будь-яке
інше прикрашене дерево.
У Судані талісманом
Нового року вважається зелений, недозрілий горіх. Найкраще побажання -
знайти недозрілий горіх, який би приносив щастя і удачу протягом всього
року.
У Тибеті
господарки печуть перед Новим роком багато пиріжків з
найрізноманітнішою начинкою, а потім роздають їх усім, кому тільки
можна. Вважається: чим більше роздаси - тем багатшим будеш!
В Угорщині під
Новий рік у селах довгу чути пісні ряджених. Юнаки у сутінках
влаштовують жартівливі вистави перед хатами, де є дівчата-наречені, а
дівчата - перед хатами, де мешкають хлопці-женихи. Біла накритого біля
ялинки святкового столу члени сім'ї традиційно дарують один одному
подарунки: книжку чи теплі шкарпетки дідусеві, санчата онукові, діти
дарують якусь милу саморобку.
На Філіппінах
з листопада починається масове виготовлення ялинок з пластмаси,
пап'є-маше, гілок. Влаштовуються конкурси ліхтарів найрізноманітніших
розмірів і форм. У тридцятиградусну спеку кінця грудня особливо дивно
бачити Санта-Клаусів у червоних шубах, обшитих білим синтетичним хутром.
У Фінляндії новорічні подарунки викладають на стіл і прикривають мискою. Незаміжні дівчата кидають через плече черевичок.
Якщо він впаде носком до дверей - бути весіллю.
У Франції символом
благополуччя і сімейного добробуту є велике поліно, яке запалюється у
камінах. Пер Ноель, французький "брат" Діда Мороза, наповнює дитяче
взуття подарунками. А новорічний стіл французи просто не уявляють без
смаженої індички. А морква з медом має забезпечити оселі повне
благополуччя на майбутні 12 місяців. У маленьких французьких кафе
напередодні Нового року влаштовують, у якій можна виграти курку,
індичку, ціле порося чи ягня. А в південних селищах Франції існує ще й
такий теплий звичай: перша з господинь, яка набрала воду з джерела у
новому році, залишає там булочку, друга бере цю булочку і на її місце
кладе свою і так далі. Таким чином усі господині селища обмінюються
хлібом, випеченим для ближнього. 
У Чехії, так само як і в Словаччині,
усі дарують одне одному подарунки. До речі, той подарунок, що не
сподобався, у перші післясвяткові дні можна повернути у магазин або
обміняти.
Коли стрілки годинника наближаються до 12-ї господар будинку в Шотландії мовчки
відчиняє двері і тримає їх відчиненими до останнього удару: у такий
спосіб він випускає старий рік і впускає новий. Гості приносять шматочки
вугілля, кидають їх у сімейний камін і бажають, щоб вогнище у цьому
каміні палало якнайдовше.
|
