Хелловін
(англ. Halloween або Самгейн/Самайн — Samhain) — старовинне кельтське
свято, святкується в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Після прийняття
християнства його святкували як надвечір’я Дня всіх святих. Кельти,
як і наші предки – давні слов’яни, дуже тонко відчували зміни природних
циклів матінки Землі, ритми та настрої природи. З тими природними
змінами і пов’язувались всі давні язичницькі свята. Та й взагалі кельти,
як і їхні слов’янські колеги, теж полюбляли святкувати, проте не так
завзято як слов’яни. Бо великих свят в кельтів було лише два (не те, що в
слов’ян): Бельтайн та Самайн. Бельтайн святкувався
в кінці квітня – початку травня і символізував прихід теплого літнього
періоду, цвітіння природи, врожаїв та плодючості. Самайн
(який зрештою і перетворився на Хеловін) же навпаки символізував прихід
холодної зимової пори, дощів, снігу, слякоті, і того всього та
святкувався в кінці жовтня – початку листопада. А оскільки зимою все в
природі неначе помирає, (або йде в зимову сплячку) то за стародавніми
кельтськими повір’ями разом з приходом зими та холоду, із потойбічного
світу повстають духи померлих і вторгаються у світ живих. (Кельти
вірили, що в момент приходу зими стирається кордон між світом мертвих та
живих). Для того, щоб їх не пустити та відлякати кельти навмисне
одягали страшні костюми та маски, збирались разом, запалювали вогні,
приносили в жертву своїм богам-покровителям худобу, щоб ті оберегли їх в
той день. Це язичницьке свято настільки глибоко прижилось у
свідомості кельтського народу, що з приходом християнства його вже не
можливо було викорінити. Тож замість з нього зробили християнське свято,
яке назвали – "Днем всіх святих” як данину пам’яті всім померлим святим
минулого. "День всіх святих” на давній англійській мові звучав як: "All
Hallows Even”, саме звідси і пішла сучасна назва – Halloween (Хеловін). 
З
плином часу в хеловінських святкуваннях багато всього помінялось, давні
кельтські звичаї та ритуали або зовсім канули в лету, або змінили свою
форму. Так перебиратись у страшні костюми (для відлякування духів) стали
в основному діти, для яких то була ще та забава. 
Одним із головних атрибутів свята є «світильник Джека» у вигляді голови з вирізаного гарбуза і запаленої свічки всередині. 
Хитрий
Джек – напівміфічний персонаж якому долею випало стати головним
символом хеловінських святкувань. Давня ірландська легенда розповідає
нам про те, що давним давно на ірландській землі жив один хитрий та
скупий коваль на ймення Джек. А ще коваль Джек полюбляв файно випити і
взагалі був не стільки ковалем, скільки пияком. І ось одного разу, якраз
в канун "дня всіх святих”, наш герой квасив собі в барі міцний
ірландський ель (а по нашому - пиво). Після енної пляшки випитого елю у
Джека скінчились гроші, а пити ще хотілось (буває ж таке). Та настільки
хотілось, що наш пияк Джек був готовий продати душу за ще одну пляшку
п’янкого ірландського елю. Тут в бар увійшов не хто небудь, а сам
Сатана, (також відомий як Чорт, Диявол, Люцифер, Нечистий) який тому
собі так вільно гуляв серед людей, бо то був канун "дня всіх святих”.
Звісно, Сатана запропонував ковалю Джеку маленький ґешефт – його душа в
обмін на пиво (чи то ель по їхньому). Джек неначе погодився, та коли
Сатана матеріалізував золоту монету, щоб той міг купити собі ще пива,
Джек одразу засунув ту монету собі до кишені, де лежав срібний хрест.
Сатана застогнав від болю, монетка була частинкою його плоті, а хрест її
палив, як розпалене залізо. Зрештою Джек взяв від Чорта обіцянку, що
той ніколи не забиратиме його душу, і повернув монетку. Та всі ми з
вами смертні, смертним був і хитрий пияк Джек. Коли він помер, то не
зміг потрапити до раю, оскільки вів вельми грішне життя, але і до пекла
його не взяли - Сатана пообіцяв ніколи не брати його душу до пекла. Отак
став наш бідолаха Джек духом скитатись в світі живих. Якось в своїх
мандрах Джек випадково забрів то пекла, і попросив в Диявола вогню, щоб
міг бачити перед собою дорогу. Диявол видав йому вогонь, а щоб той не
згас, ірландець використав гарбуза, що лежав в його кишені, як
світильник. Отак і ходить тепер хитрий Джек нашим світом, чекаючи
страшного суду, а його неспокійний дух з світильником із гарбуза став
символом цього свята. 
У
Європі особливо популярні вечірки Хелловіна у стародавніх замках, де
вештаються страхітливі привиди. Німці влаштовують жахо-карнавал у замку
Франкенштейна, що неподалік Дармштадта. Кілька тисяч люду вдягли
найстрашніші з масок, які мали, та лякали перехожих. Для більшого жаху
влаштували навіть кілька страт. Однак і глядачі, і ті, кого
страчували, — лише гиготіли. 
Для
цього свята характерним є переодягання. Переодягаються як діти так і
дорослі. Найчастіше переодягаються в костюми фей, кажанів, різноманітних
духів, відьом, гарбузів, скелетів, зомбі, мертвих, упирів.
Найпоширеніші фарби для свята: чорний, помаранчевий, сірий, білий,
жовтий та червоний. Після цього дітвора ходить від дому до дому з
вигуками «Trick or treat!» — «Розіграш чи цукерки» Якщо ви
плануєте провесте це свято у шумній компанії, не хабудьте подбати про
цікавий костюм, адже без нього не обійдеться жодна вечірка! 
 
 
 
Окрім
цікавих костюмів варто подбати й про аксесуари. Наша Fialka Art Studio
підготувалась до свята та пропонуємо вашій увазі тематичні сережки, придбати які можна тут 
| 
